Вирощування м'ясних курей - Система утримання

Солом’яна січка має добрі теплоізоляційні якості, її можна використовувати як підстилку.
Торф — одна з найкращих підстилок. Його можна використовувати як у чистому вигляді, так і в суміші з іншими матеріалами. Недоліком є те, що за підвищеної вологості він забруднює птицю.
Підстилку можна настилати або в один прийом на увесь період утримання птиці, або шаром 5–7 см, а в міру зволоження (через кожні 10–20 днів) добавляти. В будь-якому разі товщина підстилки влітку не повинна перевищувати 10–12 см.
Насипаючи підстилку вперше або міняючи її, підлогу пташника бажано посипати вапном із розрахунку 0,5 кг/м2.

Система утримання 
У фермерських та присадибних господарствах для вирощування молодняку у весняно-літній період найбільш доцільною є табірна система утримання птиці, але можна утримувати її і в облаштованих пташниках із вигульними двориками (соляріями). Обладнайте їх навісами з низькою покрівлею, а під ними розмістіть сідала. Якщо площі під вигульні дворики недостатньо, тоді молодняк можна вирощувати в закритому приміщенні (таку систему утримання птиці використовують за великої її кількості та механізації окремих видів робіт).
Вирощуючи курчат, треба подбати про температуру в пташнику. Так, у перший тиждень її тримають на рівні 28...32°С, кожний тиждень знижуючи на 3...4°С. Щоб курчата не виходили із зони обігріву, біля джерела тепла зробіть сітчасту загорожу. Тривалість освітлення має бути 20–22 год, щоб курчата навчилися скльовувати корм, знаходити годівниці та напувалки.
На перше годування курчатам дайте пшоно, пластівці-геркулес. Крім цього, можна згодовувати круто зварені яйця (1 яйце на 10–15 курчат), очищені від шкаралупи й подрібнені. В перший тиждень курчат годуйте через кожні три години.

 


Починаючи з другого тижня, годуйте й напувайте їх із обладнаних годівниць і вакуумних напувалок. Годівниці заповнюйте на половину їх висоти. Вакуумною напувалкою може слугувати 1–3-літрова банка. Для цього її потрібно поставити в блюдечко на дерев’яні кубики (2х2 см). Слід пам’ятати, що потреба в воді змінюється з віком курчат. Так, у перші два тижні з розрахунку на 100 курчат потрібно 4,5 л; на третій-шостий тиждень — 6,7–9,0; сьомий-дев’ятий — 13,5; десятий-двадцятий — 18 л.
Курчат можна вирощувати і в кліткових батареях. При цьому ефективніше використовується площа пташника. Як за підлогової, так і за кліткової систем утримання, фронт годівлі має становити 3 см довжини годівниці, а фронт напування — 1 см довжини напувалки на голову.
Утримуючи курей-несучок, для виробництва харчових яєць можна використовувати дві системи: підлогову та кліткову.
Підлогова система утримання (екстенсивна) характерна для невеликих господарств, яким властива сезонність у виробництві яєць або м’яса. Зазвичай, таке виробництво працює в теплий період року. При цьому умови утримання птиці слід якомога більше наблизити до природних. Кліткова система утримання (інтенсивна) передбачає використання кліткових батарей, механізацію й автоматизацію трудомістких процесів (годівля, напування, збирання яєць, прибирання посліду, контроль за температурним режимом тощо). У фермерських господарствах використовують лише окремі ланцюги інтенсивної системи.


Переведення ремонтних молодок із літніх таборів до стаціонарних пташників для утримання дорослих курей бажано здійснювати до початку періоду несучості (після 120-денного віку), щоб вони звикли до нового приміщення, розміщення напувалок і годівниць. Переводити молодняк краще в другій половині дня. Лази для виходу птиці на вигули відчиніть лише наступного дня.
Коли передбачається подальша інкубація яєць, тоді в пташники дорослих курей (курочок) розмістіть разом із півниками (з розрахунку 1 півник на 10–15 курочок).
Пам’ятайте: між несучістю курей та їх годівлею існує пряма залежність. У разі нестачі в раціоні фосфору або кальцію, кури погано відкладають яйця, тому треба використовувати різноманітні джерела цих елементів: крейду, вапняк, перепалені кістки, черепашку. Таке мінеральне підгодовування не змішуйте з основним кормом, а розкладайте в окремі годівниці (близько 5% до обсягу корму).


В осінньо-зимовий період для стимулювання яєчної продуктивності несучок рекомендується використовувати штучне освітлення. Так, на початок несучості тривалість освітлення може становити 9 год з подальшим його збільшенням на 1 год щомісяця (але не більше 18 год на добу). При цьому електролампи (60–100 Вт) розвішуйте під стелею на висоті близько 2 м, щоб вони не заважали вам обслуговувати птицю.


Вирощуючи курей у присадибних господарствах або на невеликих фермах, треба слідкувати за курочками, які схильні до прояву інстинкту насиджування. Якщо вони вам потрібні як квочки для виведення курчат, тоді саджайте їх на гніздо і підсипайте під них інкубаційні яйця (не більше 20 штук). В іншому разі — треба боротися з цим інстинктом. Для цього курочок відсадіть у спеціальну дерев’яну клітку, над якою встановіть електролампи (150 Вт). Як водиться, через сім днів за цілодобового освітлення курка відновлює несучість.


Зауважимо, що найчастіше інстинкт насиджування спостерігається в низькопродуктивних курей. Тому для отримання рівномірної яєчної продуктивності протягом року треба комплектувати стадо курей хоча б два рази в рік (наприклад, в однієї партії ремонтних молодок яйцекладка відбувається у березні-квітні, а в іншої — у жовтні-листопаді).


Підсобні та невеликі господарства повинні мати таке обладнання:
клітка для відловлювання — потрібна для розміщення курчат і дорослих курей у разі їх переміщення або перевезення. Найчастіше її роблять такого розміру: 120х75 см, висота — 55 см, причому ширина має бути меншою за ширину дверей пташника (будиночка);


сідала — за своєю конструкцією повинні різнитися залежно від віку курей та розміру пташника. Їх довжину передбачають із розрахунку 12 см на одну ремонтну молодку і 15 см — на дорослу курку. Відстань між рейками (брусками) має становити, відповідно, 20 і 35 см, висота від підлоги — 50 і 80 см. Щоб підлогу зручно було чистити від посліду, сідала бажано робити з рейок завтовшки 10х4 см, тоді їх легко можна знімати;
гнізда — найкраще робити у вигляді ящика із фанери або дощок. Яйця в них зберігатимуться незабруднені й непошкоджені. Гнізда потрібно підняти над підлогою не менше як на 30 см і встановити до них злітну планку розміром 5х2 см, розмістивши її на відстані 10 см від гнізда. Для підстилки використовуйте солому, тирсу або сіно.


щоб вести індивідуальний облік несучості або селекційну роботу, обладнайте так звані гнізда-пастки. Їх відмінність від звичайних гнізд у тому, що пастку обладнують самозамикальними дверцятами, а отже, несучка не може без допомоги людини вийти із гнізда. Після відкладання яйця птахівниця виймає курку із гнізда і на гострому кінці яйця пише олівцем номер самки й дату знесення;
годівниці — можуть бути у вигляді жолоба. Щоб попередити розкидання корму та його забруднення, до дерев’яної годівниці приробіть бортики, а зверху — дерев’яну круглу палицю, що крутиться. Встановлюючи годівниці, пам’ятайте, що їхнє дно має міститися на 3 см вище від спини птиці;
напувалки — забез

печують птицю достатньою кількістю води. Її недостача у яєчних порід курей може спричинити жовтковий перитоніт. Як було зазначено вище, для курчат бажано використовувати вакуумні напувалки. Для курей можна обладнати таку напувалку: ящик перевернути догори дном і зробити в ньому отвір для відра. При цьому верхній край відра має бути вищим від дна ящика на 2 см. Щоб напитися, птиця злітає на ящик і п’є воду з відра. Можна також підвести воду в напувалки з кульовим перемикачем або поплавковим регулятором (за наявності водопроводу). Для цього потрібно використати бачки на підставках заввишки 40–45 см від підлоги.
Насамкінець зауважимо, що є така народна прикмета: якщо квочку підсипати з таким розрахунком, щоб курчата вилуплювалися в період повного місяця, то з них виходить найкраще потомство. У вас є ще час, щоб у цьому переконатися.


І. Дерев’янко,
канд. біол. наук, доцент НАУ